- промовляння
- -я, с.Дія за знач. промовляти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
промовляння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
промовницький — а, е. Стос. до промовця і промовляння … Український тлумачний словник
речитатив — у, ч., муз. 1) Форма вокально музичного твору, яка інтонаційно та ритмічно наближається до декламації; наспівне декламування. || Промовляння співучим голосом, наспівним декламуванням. 2) у знач. присл. речитати/вом. Наспівно, протяжно … Український тлумачний словник